Історія біології: події і дати

Біологія оформилася як самостійна наукова дисципліна лише протягом XIX століття. Це зв'язано з проблемами у встановленні фундаментальної відмінності між живими і неживими природними тілами. Історії відомі імена багатьох видатних учених, які зробили внесок у розвиток біології. Назвемо лише деяких з Гіппократ (460 - бл. 370 до н. е.) дав першим опис будови людини і тварин, вказав на роль середовища і спадковості у виникненні хвороб. Його вважають засновником медицини. Аристотель (384-322 до н. е.) ділив навколишній світ на 4 царства: неживий світ землі, води і повітря; світ рослин; світ тварин і світ людини. Він описав багатьох тварин, поклав початок систематиці. У написаних ним 4-х біологічних трактатах містилися практично всі відомі на той час відомості про тварин. Заслуги Аристотеля настільки великі, що його вважають основоположником зоології. Теофраст (372-287 до н. е.) вивчав рослини. Їм описано понад 500 видів рослин. Він пояснив будову і розмноження багатьох рослин, його вважають засновником ботаніки. Клавдій Гален (129-200) у своїх наукових дослідженнях широко використовував розтин ссавців. Він першим зробив порівняльно-анатомічний опис людини і мавпи. Вивчав центральну і периферичну нервову систему. Історики вважають його останнім великим біологом древніх часів. В середні століття пануючою ідеологією була релігія. Подібно до інших наук, біологія в цей період ще не виділилася в самостійну область і існувала в загальному руслі релігійно-філософських поглядів. І хоча накопичення знань про живі організми тривали, про біологію як науку в той період можна говорити лише Епоха Відродження є перехідною від культури середніх століть до культури нового часу. Корінні соціально-економічні перетворення того часу супроводжувалися новими відкриттями в науці. Найвідоміший учений цієї епохи Леонардо да Вінчі (1452 - 1519) вніс певний внесок і в розвиток біології. Він вивчав політ птахів, описав багато рослин, способи сполучення кісток у суглобах, діяльність серця та зорову функцію ока, схожість кісток людини і тварин. У другій половині XV ст. природно-наукові знання починають швидко розвиватися. Цьому сприяли географічні відкриття, що дозволили істотно розширити відомості про тварин і рослини. Швидке накопичення наукових знань про живі організми призвело до поділу біології на окремі науки. В XVI-XVII ст. стали стрімко розвиватися ботаніка і зоологія. Винахід мікроскопа (початок XVII ст.) дозволив вивчати мікроскопічну будову рослин і тварин. Були відкриті невидимі для неозброєного ока мікроскопічно малі живі організми - бактерії та найпростіші. Великий внесок у розвиток біології вніс Карл Лінней (1707-1778), що запропонував систему класифікації тварин і рослин. Карл Бер (1792-1876) у своїх роботах сформулював основні положення теорії гомологічних органів і закону зародкової схожості, що заклали наукові основи ембріології. У 1808 р. в роботі «Філософія зоології» Жан Батіст Ламарк (1744-1829) порушив питання про причини і механізми еволюційних перетворень і виклав першу по часу теорію еволюції. Велику роль у розвитку біології зіграла клітинна теорія, яка науково довела єдність живого світу і стала однією з передумов виникнення теорії еволюції. На основі численних спостережень Чарльз Дарвін (1809-1882) опублікував в 1859 р. свою основну працю «Про походження видів шляхом природного добору», в якому сформулював основні положення теорії еволюції, запропонував механізми еволюції та шляхи еволюційних перетворень організмів. Авторами клітинної теорії вважають зоолога Теодора Шванна (1818-1882) і ботаніка Маттіаса Якоба Шлейдена (1804-1881). У XIX ст., завдяки роботам Луї Пастера (1822-1895), Роберта Коха (1843- 1910), Іллі Мечникова (1845-1916) в якості самостійна науки сформувалася мікробіологія. До кінця XIX ст. як окремі науки виділилися паразитологія та В середині XIX ст. були закладені підвалини науки про закономірності спадковості й мінливості організмів - генетики. Датою її народження вважають 1900 рік, коли три вчені отримали однакові результати, проводивши досліди з гібридизації рослин. Нині генетика стрімко розвивається і посідає одне з чільних місць у біології. В 40-50-ті роки XX ст. в біології стали широко використовуватися ідеї та методи фізики, хімії, математики, кібернетики та інших наук, а в якості об'єктів дослідження - мікроорганізми. В результаті виникли і стали бурхливо розвиватися як самостійна науки біофізика, біохімія, молекулярна біологія, радіаційна біологія,