ПОКРИТОНАСІННІ

Покритонасінні  —  група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які розміщені не відкрито, а захищені стінками зав'язі. Однодольні —  група квіткових рослин, які характеризуються наявністю у зародка однієї насінної долі. Дводольні — група квіткових рослин, які характеризуються наявністю у зародка двох бічних супротивних насінних долей. Столони — підземні бульбоносні пагони на нижній частині стебла картоплі.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ    Соняшник - рід рослин родини Складноцвіті. До нього належить близько 100 видів рослин, серед яких є й однорічні, і багаторічні. Найбільше господарське значення має соняшник, сорти якого виводили з метою підвищення вмісту олії. Є і декоративні види соняшника. Взагалі, на початку ця заокеанська культура поширювалася як декоративна. І тільки майже через 200 років після появи соняшника у Європі з нього почали отримувати олію. За морфологічними особливостями соняшник - однорічна теплолюбна, вологолюбна, швидкоростуча рослина з дерев'янистим, переважно нерозгалуженим стеблом заввишки 120-150 см. Листки великі, суцвіття кошик. По краю суцвіття - безплідні та без нектару жовті язичкові квітки, які приваблюють комах-запилювачів, а всередині - двостатеві трубчасті квітки. З них утворюються плоди - сім'янки зі шкірястим оплоднем, який не зростається з насіниною. Картопля належить до роду Паслін родини Пасльонові. Важлива технічна, кормова та овочева культура. Набула великого поширення в Україні на присадибних та дачних ділянках. Її ще називають другим хлібом. Трав'яниста тепло-, світло- та вологолюбна рослина. Картопля потребує старанної обробки ґрунту. Розвиток, залежно від сорту, може тривати від 60 до 180 днів. Стебло заввишки 80-100 см, має до 8 пагонів у кущі. На нижній частині стебла утворюються столони. На кінцях зав'язуються бульби картоплі, заради яких її й вирощують. Ця особливість відображена в науковій назві картоплі - паслін бульбистий. Рослина самозапильна. Плід - ягода. Картопля - цінна культура, вміст крохмалю в деяких її сортах сягає ЗО %. Розмножують картоплю, здебільшого, вегетативно - бульбами. Для виведення нових сортів її вирощують із насіння. Капусту використовують для лікування печінки, опіків, виразок, екземи. Особливо багата вона на вітаміни (С, А, Е, В) та солі Кальцію. Хто вживає багато капусти, той має гарні зуби. Капуста - дворічна трав'яниста рослина, вологолюбна та холодостійка. Вирощувати її стали більш ніж 4 тисячі років тому в країнах Середземномор'я. Головні різновиди капусти: білоголовкова, цвітна, брюссельська, кольрабі - мають безліч сортів. У дикорослому вигляді капуста й зараз зустрічається на берегах Середземномор'я. Цукровий буряк належить до роду Буряк родини Лободові. Трав'яниста холодостійка рослина з прикореневою розеткою м'ясистих листків. У перший рік утворюється коренеплід, а на другий - висаджений коренеплід дає квітконосні пагони. Запилення перехресне за допомогою вітру. Плоди зростаються в супліддя, з яких при проростанні з'являються по декілька молодих сходів. Робота з формування сходів цукрового буряку дуже важка і потребує ручної праці. В Україні виведено сорт цукрового буряка з одним плодом у суплідді. Це дає змогу вирощувати його на великих площах механізованим способом.   Вміст цукру в коренеплодах деяких сортів перевищує 20 %. В Україні цукровий буряк є однією з головних (після пшениці) сільськогосподарських культур, а цукроваріння - провідна галузь харчової промисловості України.    СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ КЛАСУ ОДНОДОЛЬНІ   Пшениця - дуже давня культурна рослина, яку людина почала вирощувати більш ніж 10 тисяч років тому. Її зернівки завжди знаходять на місцях перших поселень людини. Пшеницю вирощують заради цінного зерна, з борошна якого випікають хліб, виготовляють крупи та макаронні вироби. Крім того, пшениця використовується і як цінна кормова та технічна культура. Спирт, який із неї отримують, застосовують для виготовлення гуми для автомобільних шин, а також у медицині. Пшениця належить до родини Злакові. Це дворічні (озимі) або однорічні (ярі) трав'янисті рослини. Стебло пшениці - порожниста соломина заввишки 100-150 см. Листки видовжені, ланцетоподібні, складаються з листкової пластинки та піхви, яка обгортає зону поділу. Цвіте в червні-липні. Пшениця — самозапильна рослина. Суцвіття - складний довгастий, іноді чотиригранний колос, на його осі розміщуються трьох- або п'ятиквіткові колоски, кожен із яких обгорнений двома колосковими лусками. Квітка складається з двох квіткових (зовнішньої та внутрішньої) лусок, двох плівок, трьох тичинок і маточки, що утворилася з трьох плодолистків. Плід - однонасінна зернівка. Рід Пшениця включає 22 види, які ростуть у дикому стані в Закавказзі, Африці, Малій Азії, на Близькому Сході. Пшениця м'яка - вид, найпоширеніший на Землі за площею вирощування (близько 90 %). За цим показником вона посідає перше місце у світі. В культурі представлена озимими і ярими формами. Пшениця тверда поширеніша у південних районах, сорти її переважно ярі. Зерно пшениці твердої містить більше білка, тому використовується для виготовлення макаронних виробів, манної крупи. А от при випіканні хліба цінується пшениця м'яка, бо дає пухкіше тісто.   Кукурудза - рід родини Злакові. Батьківщина цієї рослини - Південна та Центральна Америка. Кукурудза - однорічна трав'яниста однодомна теплолюбна посухостійка рослина. Стебло прямостояче, заввишки від 80 см до 5 метрів. Тривалість розвитку 85-160 днів (залежно від сорту). Квітує у липні-вересні протягом 5-7 днів. Листки широколанцетні, довгі. Квітки одностатеві. Тичинкове суцвіття - волоть, розташоване на верхівці стебла. Маточкові суцвіття - початки - розвиваються у пазухах листків, починають квітувати на 3-4 дні пізніше тичинкових. Тому за відсутності вітру рослинам потрібне штучне запилення. На одному стеблі утворюється 1-3 початки. Плід - зернівка. Зерно містить не тільки білки та вуглеводи, але й жири. Особливо збільшується вміст жирів під час проростання зерна. Кукурудзяне борошно має недостатню кількість білків і тому непридатне для випікання хліба. Кукурудза - дуже важлива культура в народному господарстві. З її зеленої маси для худоби виготовляють дуже цінний і поживний силос, із проростків отримують багату на вітаміни олію, що має лікарські властивості. Кукурудза використовується людиною у їжу (молоді зернівки, борошно, крупи). Інші сільськогосподарські однодольні рослини. Крім зернових, до сільськогосподарських культур відносять і такі рослини класу Однодольні, як цибуля, часник, спаржа. Вони є не тільки цінними овочевими культурами, але й широко застосовуються в народній медицині. До однодольних належить і цукрова тростина, з якої одержують майже половину світового виробництва цукру. Величезне значення у світі мають однодольні рослини родини Пальмові. Сільськогосподарськими їх назвати важко, бо вони поширені в тропіках як дикорослі. А використання їх населенням у господарстві - значне. Так, кокосова пальма дає дуже поживні плоди фінікової пальми, що є для населення Африки другим хлібом, а в усьому світі цінуються як солодощі.    ЗНАЧЕННЯ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПРИРОДІ   1) Разом із рослинами інших відділів Покритонасінні беруть участь в утворенні природних екосистем, пануючи у них скрізь, крім тайги та тундри. 2) В усіх екосистемах покритонасінні є головною ланкою живлення для різноманітних травоїдних тварин. 3) Квітковим рослинам належить провідна роль в утворенні та покращенні родючості ґрунтів, зменшенні їх ерозії.  4) Величезне значення мають ці рослини у підтриманні сталості складу повітряного середовища нашої планети. Квітникарство як галузь господарства займається вирощуванням та розведенням рослин відкритого ґрунту та кімнатних. Технологія вирощування квіткових рослин, що ростуть на клумбах та квітниках, така ж, як й інших сільськогосподарських культур. Вона включає обробіток ґрунту, розміщення рослин із утворенням різних композицій та догляд за ними. Для того, щоб кімнатні рослини добре росли, треба знати їх походження і, якщо можливо, створювати для них такі ж умови і у себе вдома. Так, рослини з тропіків (пальми) треба вирощувати в теплому вологому приміщенні. Кактуси полюбляють такі умови, у яких вони живуть у дикій природі пустель Південної Америки. Тому взимку їм треба дати спокій, майже не поливати, тримати у прохолодному приміщенні. Якщо після періоду спокою кактуси добре поливати, тоді вони у вас заквітують. Не завадить при вирощуванні кімнатних рослин навчитися правильно за ними доглядати. Догляд включає правильне та своєчасне поливання, перевалку та пересаджування рослини у потрібний за якостями ґрунт, вміння розмножувати рослину, а також боротьбу зі шкідниками. Лікарські рослини - одне із джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини. Зокрема, при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, печінки, шлунково-кишкового тракту і системи кровообігу без них не обійтися. Основною властивістю лікарських рослин є те, що вони утворюють органічні сполуки, які цілюще діють на організм людини і тварини. Не слід збирати лікарські рослини біля доріг та у міській зоні, пошкоджені комахами та грибковими хворобами. Заготовляють сировину тоді, коли вона багата на лікувальні речовини. Надземну частину - у сухі, погожі дні, а підземну - о будь-якій порі. Дуже рідко лікарські рослини використовують у свіжому вигляді. їх сушать, з них готують відвари та настої.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОНАСІННИХ: КЛАСИ САГОВНИКОВІ, ГІНКГОВІ І ГНЕТОВІ

Клас Саговникові нараховує в сучасній флорі близько 100 видів і поширений у субтропіках і тропіках. Саговники - дерева, що повільно ростуть. їхні стебла нерозгалужені, листки великі - близько 2 м завдовжки і схожі на листки папоротей. У рекордних випадках саговники сягають 20 метрів у висоту і доживають до 1 000 років, наприклад макрозамія. Саговники -дводомні рослини. У їх серцевині накопичується багато крохмалю, з якого отримують славнозвісну крупу саго. У флорі України саговникові не зустрічаються. Побачити їх можна в колекціях ботанічних садів. Єдиним представником Класу Гінкгових у сучасній флорі є гінкго дволопатеве. Ботаніки називають його «живим викопним». Це реліктовий вид, бо у природних умовах він зберігся лише у Китаї, хоча в культурі поширений по всьому світу. В Україні вирощується у ботанічних садах. Це велике дерево заввишки до 40 метрів і до 3 метрів у діаметрі. Листки у гінкго дволопатеві, довгочерешкові, опадають кожного року восени. Рослина дводомна. Насінина у гінкго має м'ясисту оболонку сріблясто-оранжевого кольору, через що у Японії її називають «сріблястим абрикосом». Живе гінкго більше ніж 1 000 років. Використовується у медицині з VII-VIII ст.   До цього класу Гнетових належать родини Вельвічієві та Хвойникові. Родина Вельвічієві представлена одним видом Вельвічія дивна, що росте тільки у пустелях південного заходу Африки. Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Від стовбура відростають всього два листки. Вони живуть і не опадають стільки, скільки живе рослина. їхні верхівки розриваються вітрами на окремі смужки. Сплітаючись між собою і перекочуючись по піску, ці два листки здаються клубком змій. Листки вельвічії сягають довжини 2-3 метрів, а живе вона близько 100 років.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОНАСІННИХ: КЛАС ХВОЙНІ

У сучасній флорі це найчисельніша група голонасінних. Із 700 видів голонасінних хвойні включають близько 600. Найбільша їх кількість зростає у Північній півкулі. У Південній півкулі хвойні утворюють ліси у помірних областях Вогняної Землі, Нової Зеландії, Тасманії. У тропічних районах хвойні зустрічаються майже виключно в горах. Листки у цих рослин сидячі, дрібні, голковидні або лусковидні. 1. Родина Соснові включає роди:   1) Рід Сосна. Усім добре знайома сосна звичайна. Це високе - до 40 м - дерево, яке може жити до 400 років. Сосна - світлолюбна рослина, має добре розвинуті корені, що проникають далеко вглиб ґрунту, тому вона легко витримує сильні пориви вітру. В Україні сосну штучно насаджують на піщаних терасах річок для їх закріплення. На піщаних ґрунтах у сосни, крім головного кореня, розвиваються також бічні, які добре закріплюють піски. У сосни є два типи пагонів: укорочені та видовжені. На вкорочених пагонах розміщені пучки хвоїнок (здебільшого по 2). Соснові ліси світлі, бо нижні гілки з віком відмирають, і крона залишається біля верхівки. Взагалі відомо понад 100 видів сосни.   2) Рід Модрина. Її легко відрізнити від інших хвойних, бо хвоя цієї рослини розташована на вкорочених пагонах по 20-25 хвоїнок у пучку і щорічно опадає. Модрина світлолюбна, добре переносить сильні морози та забруднення сучасних міст, тому її висаджують у міських парках, де в умовах технічного забруднення погано ростуть ялина та сосна. Деревина модрини червонувата, багата смолами, міцна, не гниє навіть у воді. Вона використовувалася для будівництва кораблів і облаштування фортець.   3) Рід Ялиця. Ялиця біла - дуже гарне декоративне дерево, яке ви можете зустріти у деяких наших парках. Впізнаєте його за великими, як у ялини, шишками, які ростуть на гілках угору, наче свічки. З ялиці отримують дуже цінну ефірну олію. Вона широко застосовується у медицині та для виготовлення фіксованих мікропрепаратів. Полюбляє ялиця гори і зустрічається навіть на висоті 2 000 м. Це тіньовитривала рослина.   4) Рід Кедр. Кедри - високі могутні дерева, які полюбляють теплий клімат, тому у природних умовах ростуть у Середземномор'ї та Східних Гімалаях.   5) Рід Ялина. До цієї родини відносять високі тіньовитривалі дерева. На вкорочених пагонах у ялин розміщується по одній короткій чотиригранній колючій хвоїнці. На відміну від сосни, нижні гілки ялин не відмирають, тому в ялинових лісах досить темно. Ялина добре росте лише на зволожених і родючих ґрунтах, коріння розміщується близько до поверхні ґрунту. Під час сильного вітру вона, на відміну від сосон, легко може вивертатися із землі. Хоч ці дерева досить вибагливі до ґрунту та вологи, але легше, ніж сосни, переносять забруднення повітря. У містах висаджують декоративні форми ялини колючої, зокрема сріблясту і блакитну. 2. Родина Тисові. У тиса ягідного деревина червоного кольору. Вона цінується за твердість та стійкість до гниття. За це українці називали його негній-дерево. Всі частини тиса отруйні. Тис - дерево-довгожитель. Росте він дуже повільно, а живе до 2-3 тисяч років. Масові вирубки тиса призводять до його зникнення. 3. Родина Кипарисові надзвичайно поширена у теплих країнах. В Україні кипарисові ростуть у Криму та Карпатах. На відміну від соснових, серед них є не тільки дерева, а й кущі. Листки кипарисових мають вигляд лусочок. До цієї родини належать кипариси, ялівці та туї.

ЗНАЧЕННЯ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

1. Хвойні рослини - у зонах помірного клімату Європи та Північної Америки - утворюють величезні площі лісів (тайгу), вони збагачують повітря киснем, а також створюють величезну масу органічної речовини. 2. Голонасінні - основне джерело деревини, яка є не лише паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості (меблевої, целюлозно-паперової, лакофарбової тощо). З деревини хвойних виготовляють папір високої якості. Деревину використовують у будівництві, суднобудуванні, для виготовлення шпал, паль, кріпильних матеріалів для шахт. 3. Хвойні ліси дають живицю, з якої одержують скипидар, смоли, бальзами, ацетон, гліцерин, спирт, целофан, пластмаси, камфору, тканини та багато інших корисних для людини продуктів. 4. Хвоя деяких із голонасінних багата на вітаміни, особливо вітамін С. Насіння сосни, кедра, ялиці містить велику кількість олії, що використовується для лікування різноманітних хвороб. Крім того, хвойні виділяють особливі речовини - фітонциди, що згубно діють на мікроорганізми. З гінкго дволопатевого виготовляють цінні ліки для покращення діяльності головного мозку, пам'яті. Ефедра двоколоскова -сировина для виробництва ефедрину. 5. Повітря у хвойних лісах чисте і цілюще. У них розміщують санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори.  6. Насадження сосни звичайної використовують для закріплення ґрунтів. Велике значення мають голонасінні як декоративні культури, що прикрашають громадські місця. Є серед них і кімнатні рослини. Таке широке застосування хвойних рослин призвело до їх масового вирубування, тому важливим є лісовідновлення. Особливого значення набуває охорона хвойних рослин перед Новим роком. Величезна кількість сосон, ялин, ялиць знищується для того, щоб прикрасити оселі на декілька днів.