Метелики здавна привертали увагу людини - як своєю красою, так і дивовижними метаморфозами, яких вони зазнають в ході розвитку. Пройшовши через глибоке перетворення, гусінь обертається на легкокриле створіння, яке без перебільшень можна назвати окрасою будь-якого природного співтовариства. В попередній частині циклу йшлося про нелегке «дитинство» цієї дивовижної комахи, сьогодні ж ми розповімо про те, що чекає на неї в «дорослому» житті.
Латинська назва ряду метеликів - Lepidoptera - перекладається як «лускокрилі». Дійсно, крила метеликів вкривають хітинові лусочки, як черепиця дахи будинків. Розрізняють три види лусочок: пігментні, забарвлення яких залежить від пігментних зерен, які в них знаходяться, оптичні - їх забарвлення залежить від заломлення світла, та пахучі.
Крило метелика Papilio polyxenes у збільшеному масштабі
Пахучі лусочки являють собою видозмінені волоски (втім, як і інші види лусочок) і можуть знаходитись не лише на крилах, а й на ногах та черевці метелика. Речовина, яка визначає запах пахучих лусочок, являється феромоном і служить для приваблення особин протилежної статі. Запах феромонів діє на дуже великих відстанях. Ще відомий французький ентомолог Жан-Анрі Фабр (1823-1915) звернув увагу, що самці сатурнії Saturnia pyri прилітають на запах самки, яка знаходиться на відстані 10-11 км!
У кожного виду метеликів свій запах. Іноді він приємний - деякі метелики пахнуть ваніллю, резедою, суницею, геранню, шоколадом. Але запахи пахучих лусочок бувають і неприємними. Деякі лусочки, наприклад, пахнуть цвіллю. Іноді запах метелика приємний для нашого нюху, але неприємний для інших тварин. Наприклад, самки і самці тутового шовкопряда (Bombyx mori) пахнуть мускусом. Припускають, що його запах, приваблюючи статевих партнерів, одночасно відлякує ворогів метелика.
«Прозорий» метелик Greta oto
Можливо, самець метелика знаходить самку не лише по запаху, а й вловлюючи її інфрачервоне випромінювання. Хоча метелики холоднокровні істоти, тобто температура їх тіла в цілому залежить від температури навколишнього середовища, під час польоту, при посиленій роботі мускулатури крилевого апарату, температура метеликів підвищується. І часом дуже сильно - наприклад, деякі метелики з родини совок (Noctuidae) при температурі навколишнього середовища -2°C можуть мати температуру тіла до +30°C.
Форма крил у метеликів різноманітна, але у більшості видів вони придатні для польоту. Правда, крила метеликів можуть виконувати й інші функції. Припускають, наприклад, що нижні крила у метелика очкового бражника (Smerinthus ocellatus) служать для відлякування ворогів. Верхні крила цього метелика мають захисне забарвлення. Зазвичай бражник сидить, склавши крила будиночком і прикривши нижні, на яких на яскравому тлі знаходиться по одній контрастній темній плямі. Але якщо до бражника наблизиться якийсь птах, той, відчувши небезпеку, піднімає верхні крила, і птах, побачивши ці «очі», в подиві зупиняється. Справа в тому, що широко розкриті очі викликають у птахів переляк, і цим користується не лише очковий бражник, а й інші види метеликів з подібним малюнком на крилах.
Бражник Macroglossum stellatarum
Зазвичай метелики в пошуках корму, статевого партнера або місця для відкладання яєць широко переміщаються в просторі. Але, наприклад, самки ряду метеликів мішечниць (Psychidae) позбавлені крил, зовні схожі на черв'ячків і майже не пересуваються. Метелик п'ядун-обдирало (Erannis defoliaria) також позбавлений крил і пересувається виключно за допомогою ніг.
Інші лускокрилі, навпаки, відмінні літуни. Такі, наприклад, бражники, здатні долати відстані в сотні, а часом навіть тисячі кілометрів. До подолання великих відстаней здатні метелики лопушниці (Vanessa cardui), адмірали (Vanessa atalanta), жалібниці (Nymphalis antiopa). Мігруючи, вони об'єднуються у величезні зграї.
Метелик Danaus plexippus
Відомий своїми міграціями метелик монарх (Danaus plexippus). Живуть монархи в США і Канаді, а восени летять на південь - до Флориди, в Центральну Америку, на Кубу, Багамські острови - і зимують там, з року в рік збираючись у величезних кількостях на одних і тих же деревах. Мабуть, ці дерева якось позначені монархами, тому що метелики, які прилітають до них, ніколи раніше їх не бачили - вони народилися на півночі. Перезимувавши, метелики знову летять в рідні краї і там, відклавши яйця, гинуть. А восени нове покоління монархів летить на південь - до дерев, на яких зимували їх батьки.
Але у більшості видів метеликів весь життєвий цикл проходить на одних і тих же територіях. Багато видів лускокрилих, які живуть в помірних широтах і на півночі, зимівлю проводять у стадії лялечки, інші - у стадії яйця або личинки. А такі види, як жалібниця, кропив'янка, лимонниця (Gonepteryx rhamni), зимують в стадії дорослої особини і навесні, прокинувшись, радують наше око раніше за інших метеликів.
Метелики білянки
Розміри метеликів різноманітні - від кількох міліметрів до 30 см в розмаху крил у мешканки Бразилії агрипини (Thysania agrippina) з родини совок. Така величина, напевно, близька до граничної: як і у всіх комах, система дихання метеликів представлена трахеями - розгалуженими мікроскопічними трубочками, які можуть надійно забезпечувати газообмін лише при відносно невеликих розмірах. Ось чому метелик не може бути завбільшки з орла або грифа.
Широко поширена помилка, що найбільшим метеликом у світі є Attacus atlas(максимальний розмах крил - 26 см), хоча насправді він знаходиться на четвертому місці за розмірами після агрипини, павиноочки геркулес (Coscinocera hercules) і птахокрила королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae). Справа в тому, що цей метелик є не лише одним з найбільших, але і найкрасивіших в світі, в той час як крила його більш великих «родичів» забарвлені не так яскраво.
Метелик Attacus atlas
Різноманітна і манера польоту метеликів: від рівномірно частих помахів крил, як у представників родин товстоголовок (Hesperiidae) і строкаток (Zygaenidae), до ширяючого польоту метеликів з родин німфалід (Nimphalidae) і вітрильників (Papilionidae).
В ролі запилювачів квітів метелики зазвичай поступаються джмелям і бджолам. Проте деякі види рослин пристосувались виключно до запилення метеликами. Цікаві взаємини між південноамериканською юковою міллю (Pronuba juccasella) і рослиною з роду юка (Jucca filametosa). Метелики молі запилюють юку і одночасно відкладають в її квітках яйця. Після вилуплення гусениці поїдають частину зав'язей, але в решті завдяки запиленню утворюється насіння. Цікаво, що юка цвіте не щороку, але міль пристосувалась і до цього. Її лялечки можуть впадати в діапаузу на кілька років.
Міль Hypercompe scribonia
А на Мадагаскарі росте орхідея Angraecum sesguipedale, віночок якої сягає глибини 35 см. Там же живе бражник Моргана (Macresila morgani praedicta) - метелик з надзвичайно довгим хоботком, єдина комаха, яка може дотягнутись до нектару, захованого на самому дні віночка орхідеї.
Яких тільки кольорів немає в забарвленні метеликів! Південноамериканські лускокрилі з роду морфо (Morpho), забарвлені в синій та блакитний кольори та переливаються металевим блиском. Ці метелики дуже обережні і зазвичай не опускаються до землі ближче ніж на 6 м. У сонячну погоду блискучі метелики помітні на відстані до 300 м. Але більшість видів метеликів все ж намагаються маскуватись.
Метелик Morpho peleides
Метелики з родини скляниць (Sesiidae) наслідують деяким осам, бражники, наприклад, бражник жимолостевий (Hemaris fuciformis), - джмелям. Метелики з родини німфалід зі складеними крилами маскуються під опале сухе листя. Деякі види метеликів з родини совок маскуються під лишайники і досягають при цьому такої майстерності, що по малюнку на їх крилах можна навіть визначити вид лишайника. Цікава мімікрія у метеликів роду каліма (Kallima). Верхнє крило у них загострене, а нижнє нагадує черешок листа. Коли метелик, сидячи на гілці дерева, складає крила, то відрізнити його від листка абсолютно неможливо.
Інший вид мімікрії полягає в тому, що їстівні для тварин метелики маскуються під отруйних, неїстівних. Так, їстівні види білянок Dismorphia astyneme і Perchybris pyrrhaмімікрують під неїстівних метеликів з родини Heliconidae.
Метелик Kallima philarchus
Метелики різняться і за способом складання крил. Більшість нічних метеликів складають їх крівлеподібно, а денні метелики, якщо не гріються на сонці, складають їх вертикально до субстрату. Нижня сторона крил більшості денних метеликів має маскувальне забарвлення. Якщо ж на нижньому боці верхніх крил є яскраво забарвлені місця, то відпочиваючі комахи їх ховають, засовуючи під нижні крила.
У денних метеликів в польоті верхні і нижні крила зчіплюються між собою і утворюють єдину площину. Зчеплення крил забезпечується гачками та виступом крила, за який ці гачки чіпляються.
Метелик-п’ядун
Метелики можуть розрізняти кольори і, як і всі комахи, мають стереоскопічний зір, тобто здатні оцінювати відстань. Більшість нічних метеликів вночі летить на яскраві джерела світла, так як в сутінках вони звикли летіти на більш світлий фон західного неба. Причому політ їх до світла не прямолінійний, а вигадливо зламаний в різних напрямках. Деякі види метеликів вночі летять лише на ультрафіолетове світло.
Вночі на метеликів полюють кажани. Вони ловлять їх у великих кількостях, але не завжди полювання буває вдалим. Справа в тому, що метелики здатні сприймати на відстані до 30 м ультразвукові сигнали полюючих кажанів. Виявивши таким чином переслідувача, метелик починає петляти, кидатися з боку в бік і часто рятується.
Політ метеликів (фото зроблене з великою витримкою)
Більшість метеликів харчується нектаром квітів, деякі - соком, який витікає з дерев. Перші весняні метелики п'ють талу воду і березовий сік. Деякі види тропічних метеликів, наприклад, вже згадувані морфо, люблять перебродивший банановий сік. Приваблені його запахом, вони злітаються до соку і, одурманені, стають в цей час абсолютно беззахисними. Тут їх можна брати буквально голими руками, що і роблять місцеві жителі та європейські колекціонери.
Багато метеликів мають скручений хоботок, але у лускокрилих з родини зубатих молей (Micropterigidae) цілком розвинені жуючі щелепи, оснащені зубовидними відростками. Харчуються вони квітковим пилком.
Метелик Papilio palinurus
Деякі тропічні метелики - кровососи. Їх грубий хоботок здатний проколювати шкіру ссавців. Припускають, що спочатку метелики проколювали шкірку фруктів, щоб напитися соку, а потім призвичаїлись пити кров. У тропіках також зустрічаються метелики, які харчуються сльозами тварин, переважно копитних, наприклад буйволів. Це, мабуть, єдиний випадок, коли метелики являються переносниками захворювань, в даному випадку очних.
Бражник «мертва голова» часто залазить у вулики і висмоктує мед. При цьому метелик гуде своїми сильними крилами і пищить. Причина писку, ймовірно, полягає в тому, що комаха випускає повітря з передньої кишки і приводить у коливання складки хітинового покриву ротової порожнини. В такий спосіб бражник обманює бджіл. Подібний писк видає новонароджена матка медоносної бджоли, даючи знати робочим бджолам про свою появу. Почувши голос матки, бджоли завмирають і навіть ціпеніють. Цим і користується бражник, коли краде мед.
Бражник Acherontia atropos
Інша цікава риса бражника «мертва голова» - світло-жовтий малюнок у формі людського черепа на чорному тлі його спинки (точніше - верхньої сторони грудей). Не дивно, що з цим метеликом у багатьох народів пов'язані всілякі забобони. У стародавній Англії, наприклад, вважали, що він перебуває в прямому контакті з чаклунами і нашіптує їм на вухо своїм тужливим голосом імена людей, які мають незабаром померти. Поява «мертвої голови» нерідко приводила в жах цілі села.
З метеликами взагалі пов'язано багато легенд. Стародавні греки вважали їх душами померлих. Греки і римляни одним і тим же словом - психе, аніма (psyche, anima) - називали душу і метелика. До речі, у стародавній Англії метеликів також вважали душами померлих. Їх так і називали - соулс (souls) - душі.
Метелик Voltinia dramba вмурований у бурштин
Викопні метелики відомі з юрського періоду. Багато екземплярів древніх комах збереглося в викопній скам'янілій смолі - бурштині. Прилипнувши колись до смоли, вони залишилися в ній назавжди. І ось тепер ентомологи збирають цілі колекції комах, замурованих в бурштині, який вимивається морською хвилею або викопується в кар'єрах. Найчастіше в бурштині знаходять мух (близько 50% всіх включень), на другому місці стоять жуки (4,5%) і лише на третьому (всього 0,1% знахідок) - метелики. Рідкісне потрапляння метеликів в смолу пов'язане з тим, що крила у них вкриті лусочками і волосками, які охороняли комах від прилипання. І, звичайно, дрібним метеликам зав'язнути в смолі було легше, ніж великим - в бурштині зустрічаються представники родин лускокрилих, які відрізняються невеликими розмірами: справжні молі (Tineidae), довговусі молі (Adelidae), листовійки (Tortricidae), вогнівки, мішечниці і деякі інші.
Сучасні метелики сильно страждають від зміни людиною навколишнього середовища - особливо в ситуаціях, коли під впливом антропогенних факторів зникають рослини, на яких годуються гусениці. Багатьох великих і красивих метеликів відловлюють колекціонери.
Екологічні проекти з охорони лускокрилих повинні інформувати громадськість про важливість захисту метеликів і місць їх проживання. Адже без участі громадськості прогрес у природоохоронній сфері неможливий навіть за підтримки урядів країн і міжнародних природоохоронних організацій.
Види, які знаходяться під загрозою зникнення, повинні охоронятися в заповідниках, розташованих на територіях ареалів їх проживання. При господарському освоєнні територій повинно строго регламентуватись застосування пестицидів. Обов'язкова повна або строга часткова заборона вилову метеликів. Можливе проведення заходів зі штучного розведення метеликів з подальшим заселенням ними природних місць проживання.
Метелик Polyommatus icarus
Метелики завжди захоплювали людей - їм присвячувалися легенди, вірші, картини, книги. Нехай і ця робота буде ще одним пам'ятником прекрасним легкокрилих створінням.
