ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ З ПІРОТЕХНІЧНИМИ ТА ЛЕГКОЗАЙМИСТИМИ РЕЧОВИНАМИ

Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані пів метра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум'я хлопавки досягає декілька десятків сантиметрів. Тому, якщо ви вирішили прикрасити своє свято піротехнікою запам’ятайте: Місце для феєрверка слід вибрати завчасно. В ідеальному випадку це має бути великий відкритий майданчик (двір, скверик або галявина) , вільний від дерев та будівель . Також слід уважно оглянути вибране місце , подивившись, чи немає поруч (у радіусі 50 м) пожежонебезпечних об’єктів, автостоянок , лікарень. Якщо феєрверк влаштовується за містом, то поблизу не повинно бути опалого листя , сухої трави або сіна. Глядачів розташуйте на відстані 20-25 м від пускового майданчика ,обов’язково з навітряного боку,щоб вітер не зносив на них дим і неспалені частини піротехнічних засобів. Крім цього не можна : - носити піротехнічні іграшки в кишенях - розбирати вироби ; - розташовувати їх біля обігрівальних приладів; - купувати петарди і феєрверки на стихійних ринках; - використовувати ,якщо термін їх придатності закінчився; - спалювати їх у багатті; - використовувати без нагляду дорослих. Дотримуйтесь цих порад та інструкцій і застосування піротехнічних засобів принесе вам тільки радість і не заподіє шкоди. ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПОДІЯХ ТЕЛЕФОНУЙТЕ "101"!

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ НАГАДУЄ

Спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у місті. Зокрема, багато українців мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність. Тому екологи наполягають на тому, щоб міліціонери зупиняли спалювання, як це зазначено у їхніх інструкціях. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом в повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Нерідко разом з листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки, останні викликають респіраторні захворювання. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу природі: з листям згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка; руйнується ґрунтовий покрив (вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми), відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин;пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту. Тому, листя потрібно закопувати, компостувати або вивозити у спеціально призначені місця.

УВАГА, ГРИБИ! ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ!

Щорічно, з настанням осені, в медичних закладах починають реєструватися випадки отруєнь грибами. Аналіз отруєнь свідчить, що більшість їх обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів, зокрема, блідої поганки, яку помилково сприймають за їстівні печериці чи сироїжки. Отруєння також спричиняють їстівні гриби, що не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи вздовж автомобільних трас. Симптоми грибного отруєння: 1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла – з’являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв із сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення. 2.Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності з'являються через 30-60 хвилин, навіть через дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати вчасно необхідну медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя буде неможливо. 3.Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-х діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забула, що їх з’їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку. Якщо після споживання грибів ви почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких, зокрема, нудоту, блювоту, головний біль, галюцинації, біль у животі, то негайно викликайте “швидку допомогу”. До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини. Навіть при полегшенні фізичного стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу. Недоїдені гриби не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм. Ніякого самолікування! Чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння. Дотримуйтеся цих правил і ви зможете зберегти найдорожче – своє життя і здоров’я!

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Обережно-змії!

З приходом теплої погоди змії стають активні. В Україні популяція змій невелика. Вона включає близько десятка вужів і три види отруйних змій: гадюка звичайна, східна степова гадюка, гадюка Нікольського. У Запорізькій області зустрічається східна степова гадюка.Укуси степової гадюки дуже небезпечні для людини і тварин, тому що її отрута діє на кров і кровотворні органи. Степова гадюка мешкає в рівнинних і гірських полинових степах, степових частинах, на сухих схилах, порослих чагарником, в глинистих ярах і закріплених пісках. При розорювання земель зникає і залишається тільки по ярах звичайних доріг і берегових обривів. Довжина тіла степової гадюки досягає 55см, довжина хвоста складає 7-9 см. Морда гадюки злегка загострена, голова витягнута. Зверху тіла пофарбовано в сіро-коричневий або світло-сірий колір. По хребту проходить темна зигзагоподібна смуга, іноді розірвана на окремі ділянки, з боків є плями. Навколо середини тіла проходить 19-21 ряд луски. Спаровуються в квітні-травні, як і всі змії, після виходу із зимової сплячки. У серпні-вересні самки приносять 3-10 дитинчат довжиною 13-16см. Харчуються дрібними хребетними (гризунами, пташенятами птахів, що гніздяться на землі, ящірками), комахами, і павукоподібними. Зимує в норах гризунів, тріщинах у грунті, в крутих берегових обривах. Зимівля зазвичай протікає з жовтня-листопада по березень-квітень. Залежно від місця проживання змії.Чисельність степових гадюк повсюдно різко скорочується у зв'язку з оранкою степових земель, у багатьох районах зовсім зникла. У всіх європейських країнах знаходиться під охороною Бернської Конвенції як вид, що знаходиться під загрозою зникнення. Степова гадюка занесена до Червоної книги України. Що робити, якщо тебе вкусила змія?

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ

Грип — це вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті,передається повітряно-крапельним шляхом. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Чи можна його уникнути? Отже, навіть якщо ознак хвороби не має треба: - Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми. - Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. - Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання. - Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. - Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів: - Залишатися вдома при перших ознаках, щоб не провокувати погіршення стану і не наражати оточуючих на небезпеку. - Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд. - Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям що знаходяться поруч з Вами.

БАКТЕРІЇ

Коли говорять про бактерії, багато хто відразу представляє шкідливі організми, які розносять хвороби. Але справа в тому, що існує більше двох тисяч різних видів бактерій і більшість з них є корисними для живих організмів. Бактерії викликають гниття загиблих рослин і тварин на землі і в воді. Без цих бактерій земля була б вкрита різними мертвими рештками. Переробляючи складні речовини, бактерії розкладають їх на прості. Ці речовини повертаються в грунт, воду і повітря, де можуть бути використані рослинами і тваринами. Бактерії відіграють важливу роль у травному процесі людини та інших тварин. Їх дуже багато в кишечнику. Ці бактерії беруть участь у процесах травлення. У той же час вони виробляють вітаміни, які використовує потім організм. Бактерії необхідні для підтримки життя. Наприклад, азотовмісні бактерії живуть у ґрунті і допомагають перетворити азот в речовини, які потрібні для рослин. А людина ці рослини вживає в їжу. Бактерії необхідні в процесі бродіння при виробництві сиру і оцту. Такий же процес відбувається у промисловому виробництві фарб, пластмас, косметичних товарів і кондитерських виробів. Бактерії потрібні для одержання деяких напоїв. Бактерії використовуються у виробничих процесах із заготівлі тютюнового листя, виробленні шкір, зняття оболонок з зерен кави і какао, відділенні певних волокон в текстильній промисловості. Тому можна зробити висновок, наскільки бактерії важливі в житті людини.

ЩО ТАКЕ ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ?

Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. Їх отри­мують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні орга­нізми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі молекулярної біології. Перші генетично модифіковані організми, одержані з допо­могою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х роках XX століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риби й навіть людини. Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично моди­фікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу продуктів харчу­вання - плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком до­зрівання. Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних орга­нізмів розпочалося 1996 р. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподар­ські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гер­біцидів (71 %), хвороб і шкідників (22 %), гербіцидів і хвороб ра­зом (7 %). 1999 р. у світовому масштабі посіви трансгенних сортів становили: сої — 54 %, кукурудзи — 28 %, бавовни й ріпаку — по 9 %, картоплі — 0,01 % від загальної площі під трансгенними рос­линами. Крім зазначених культур на незначних площах вирощу­валися генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, папайї, буряку, цикорію, льону. Вже створені й проходять випро­бування та процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці. Генетична модифікація надає живим організмам нових власти­востей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато лю­дей, минуло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм. В Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 p., а харчо­ві ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, ви­користовують понад двадцять років. У багатьох європейських кра­їнах до законодавчих актів з харчових продуктів включені вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів. В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, поча­ли вирощувати генетично модифіковані буряки. Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує ви­кликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних аргументів — підвищена врожай­ність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — невпевненість у безпечності нових технологій. Широкомасштабне вивільнення в довкілля генетично модифі­кованих сортів рослин різних таксономічних груп з різними гене­тичними конструкціями, що надають їм нових властивостей, поста­вило ряд питань, на які необхідно звернути увагу під час розбудови системи біобезпеки довкілля. Головними питаннями біобезпеки при цьому є можлива передача генів, убудованих у трансгенний ор­ганізм, організмам навколишнього природного середовища, вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми та порушення трофічних ланцюгів.