Як ви пам'ятаєте, листок - це бічна частина пагона. Розміри листків бувають від декількох міліметрів до 10-20 м. Особливо великі листки у пальм, банана, лопуха, борщівника та інших. У тропічної водяної рослини - вікторії амазонської (родички нашого латаття) листки, що плавають, мають діаметр до 2 м. На відміну від стебла та кореня, листок має обмежений ріст, тобто досягає певних розмірів, після чого вже не збільшується.
Яка зовнішня будова листка? Основна частина листка - листкова пластинка (мал. 66). До вузла стебла у більшості рослин вона кріпиться пружною паличкоподібною частиною - черешком. Черешок якнайкраще орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листок із черешком називають черешковим. Проте є листки і без черешка, їх називають сидячими (пригадайте такі рослини, як кукурудза, пшениця, жито). У деяких рослин нижня розширена частина листкової пластинки охоплює стебло у вигляді незамкненої трубки (мал. 66, 1). Вона обгортає стебло і захищає його від ушкоджень.
Біля основи листка багато рослин мають особливі вирости - прилистки (мал. 66, 2). Вони можуть мати вигляд розміщених парами листочків (горох посівний), колючок (карагана дерев'яниста) тощо. Прилистки виконують переважно захисну функцію.
У різних рослин листкові пластинки відрізняються за формою та особливостями будови. Форма листкової пластинки може бути надзвичайно різноманітною. В одних рослин вона серцеподібна, в інших -стрілоподібна, у третіх - голчаста. В одних рослин край листкової пластинки має вирізи певної форми (наприклад, клен, калина), в інших -рівний (бузок, конвалія).
Листки бувають прості та складні.
Що таке прості та складні листки? Погляньте на малюнок 67, де зображені прості та складні листки. Простий листок складається із черешка та однієї листкової пластинки. Під час листопаду листкова пластинка простого листка відпадає разом із черешком. Спільний черешок складного листка несе декілька листкових пластинок, кожну з яких називають листочком. Кожен листочок складного листка під час листопаду може відпадати самостійно.
Складні листки бувають трійчастими, перистоскладними та паль-частоскладними (мал. 67). Трійчасті листки (1) мають усього три листочки, які власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка (наприклад, у конюшини, суниць). У пальчасто-складних листків (2) подібна будова, однак кількість листочків перевищує три (погляньте на листки гіркокаштана звичайного). У пери-стоскладних листків (3, 4) окремі листочки розташовані попарно вздовж спільного черешка.
У парноперистоскладних листків (3) верхівка спільного черешка закінчується парою листочків (у карагани), а у непарноперистосклад-них (4) - одним (у шипшини, горобини).
Що таке жилкування листка? Якщо поглянути на листкову пластинку, можна побачити на ній ніби мереживо жилок. Жилки - це судинно-волокнисті пучки, які сполучають листок із стеблом. Вони складаються з провідних та механічної тканин.
Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне, дугове жилкування (мал. 68).
За сітчастого жилкування жилки розгалужуються та утворюють більш-менш густу сітку (дуб, яблуня, бузок, клен). У багатьох рослин однакові за розмірами жилки пронизують листкову пластинку від основи до верхівки, не розгалужуючись. В одних випадках вони розташовані майже паралельно одна одній. Такий тип жилкування називають паралельним (наприклад, у пшениці, жита, кукурудзи). Якщо жилки дугоподібно вигнуті, як у листків тюльпана, конвалії, подорожника, то таке жилкування має назву дугового.
Запам'ятайте! Кількість та розміщення жилок є важливою систематичною ознакою рослин.
Яким може бути листкорозміщення? Листкорозміщення - це певний порядок розташування листків на стеблі (мал. 69). Розрізняють такі типи листкорозміщення: почергове (спіральне), супротивне та кільчасте (мутовчасте).
За почергового, або спірального, листкорозміщення від вузла відходить лише один листок, як у яблуні, шипшини чи пшениці, причому листки розташовані на стеблі один відносно одного по спіралі. За супротивного листкорозміщення від вузла відходять два листки, які розташовуються один навпроти одного, наприклад у м'яти, шавлії, калини, бузку. Коли ж від вузла відходить більше двох листків, як, приміром, у олеандра, воронячого ока чи елодеї, то таке листкорозміщення називають кільчастим, або мутовчастим.
Зазвичай на пагонах листкові пластинки розташовуються таким чином, що якомога менше затіняють одна одну. Таке розміщення листків на рослині називають листковою мозаїкою (мал. 70).
Підсумки
У більшості рослин листки черешкові, вони складаються з черешка та листкової пластинки. Безчереш-кові листки називають сидячими. Вони прикріплені до стебла основою листкової пластинки. Залежно від кількості листкових пластинок листки поділяють на прості та складні. Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Листкорозміщення буває супротивним, почерговим або кільчастим.
Запитання для контролю
1. Що таке листок? З яких частин він складається?
2. Які листки називають черешковими, а які - сидячими?
3. Що таке прилистки? Які їхні функції?
4. Чим відрізняються прості листки від складних? Які типи складних листків вам відомі?
5. Що таке жилкування? Які існують типи жилкування?
6. Що таке листкорозміщення? Які типи листкорозміщення вам відомі?
Поміркуйте
Інколи листкова пластинка простих листків має глибокі вирізи, які сягають центральної жилки чи основи листка. Як такі прості листки можна відрізнити від складних?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
Тема: Зовнішня будова листка. Різноманітність листків.
Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою та різноманітністю листків, навчитися розрізняти листки за особливостями будови та жилкуванням.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі листки або гербарні зразки листків різних рослин, лупа, таблиці.
Хід роботи:
1. Розгляньте листки різних рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, прилистки. Відберіть черешкові та сидячі листки.
2. Роздивіться прості та складні листки та знайдіть відміни між ними.
3. Зверніть увагу на жилкування листків і визначте його типи.
4. Замалюйте різні види листків. На малюнку підпишіть їхні назви та складові частини.
6. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою та різноманітністю листків, навчитися розрізняти листки за особливостями будови та жилкуванням.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі листки або гербарні зразки листків різних рослин, лупа, таблиці.
Хід роботи:
1. Розгляньте листки різних рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, прилистки. Відберіть черешкові та сидячі листки.
2. Роздивіться прості та складні листки та знайдіть відміни між ними.
3. Зверніть увагу на жилкування листків і визначте його типи.
4. Замалюйте різні види листків. На малюнку підпишіть їхні назви та складові частини.
6. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
Немає коментарів:
Дописати коментар