БУДОВА ШКІРИ

Поверхня шкіри становить 1,5-2 м². Шкіра складається з трьох основних шарів. Зовнішній шар називається епідермісом. Він утворений багатошаровим епітелієм. Верхні його шари роговіють і утворюють міцні покриття (на долонях, підошвах тощо). У міру старіння клітини цього шару злущуються і заміщуються завдяки розмноженню клітин, що розташовані глибше. В епідермісі розташовані рецептори та вільні нервові закінчення, що сприймають холод, тепло, біль тощо. У епідермісі є пігмент меланін, який забарвлює шкіру. Під впливом ультрафіолетових променів забарвлення посилюється, з’являється загар і синтезується вітамін D. В епідермісі відкриваються протоки потових залоз, а також містяться волосяні сумки, куди впадають протоки сальних залоз. Молочні залози виникли з потових. Сальні залози виділяють секрет — шкірне сало, що змащує шкіру і волосся, пом’якшує їх. Потові залози мають вигляд трубочок, що починаються щільно закрученим клубочком. Випростана частина такої трубочки — вивідна протока потової залози — відкривається на поверхні шкіри отвором. Клубочки обплетені капілярами, крізь стінки яких із крові у потові залози потрапляє вода з розчиненими в ній мінеральними солями, сечовиною та деякими іншими речовинами. Так утворюється піт, який виділяється на поверхню шкіри через отвори вивідних проток. За добу в дорослої людини в стані відносного спокою виділяється 500 мл поту.

Роговими похідними шкіри є волосся та нігті. Все тіло людини, крім долонь, пальців рук, губ та підошви, покрите волоссям. Довге волосся, що росте на голові, захищає її від переохолодження та надмірної дії сонячних променів. Кожна волосина має корінь, до якого надходять кровоносні судини та нерви, а також стрижень. У шкірі корінь волосся міститься у волосяній сумці, куди відкриваються протоки сальних залоз. Жир, який вони виділяють змащує волосся та шкіру, що надає еластичності волоссю і запобігає сухості шкіри. До основи волосинок підходять м’язові волоконця, які при скороченні підіймають волосся. Тривалість життя волосся, швидкість росту залежать від індивідуальних особливостей людини, сезонних явищ та зовнішніх умов. Кінці пальців рук та ніг вкриті роговою речовиною, що утворює ніготь. Швидкість їх росту також залежить від індивідуальних особливостей організму та сезонних явищ.

Під епідермісом розміщений шар щільної сполучної тканини — власне шкіра, або дерма. Її пронизують кровоносні та лімфатичні судини, м’язи, рецептори, нервові волокна та їх закінчення, волосяні сумки, потові та сальні залози.

Найглибший шар шкіри — підшкірна клітковина, що складається в основному з жирової тканини. Жир підшкірної клітковини — це своєрідний запас поживних речовин, які використовуються під час голодування; він захищає організм від охолодження, пом’якшує струси й удари.

Шкіра

Шар	Будова	Функції
Епідерміс	Зовнішній багатошаровий плоский епітелій, роговіє, утворює міцне покриття (на долонях, підошвах)	Містить пігментні клітини (меланін), чутливі нервові закінчення. Сприймає дотик, тиск, тепло, холод. Захисна функція
Дерма (власне шкіра)	Пухка сполучна тканина, колагенові та еластичні волокна, волосяні сумки, кровоносні судини, м’язи, потові та сальні залози	Надає міцності та пружності шкірі, забезпечує живлення епідермісу, піднімання волосся, виділення поту та жиру
Підшкірнаклітковина	Сполучна і жирова тканини	Регуляція теплообміну, захист від охолодження, запас поживних речовин



РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ

Травлення - складний багатоступінчастий процес, який здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи. Кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім, і в кожному з них одночасно бере участь багато органів. Які системи регулюють роботу органів травлення, керують послідовністю їх включення в процеси обробки і перетравлення їжі? Регуляція слиновиділення. Пригадаймо: слина в невеликій кількості надходить у ротову порожнину безперервно. Проте як тільки шматочок їжі опиняється в роті, слини стає більше. Слиновиділення посилюється мимовільно: його спричиняє саме надходження їжі. У тканинах ротової порожнини містяться "датчики" - закінчення нейронів, здатні розпізнавати дотик, температуру, хімічний склад їжі. Нервові імпульси, що в них виникають, прямують по нейронах до центру слиновиділення, розташованого в головному мозку. А звідти по ефекторних нейронах передаються в слинні залози, що у відповідь декретують більше слини. Таке збільшення слиновиділення є безумовними рефлексом. Проте "текти слинки" можуть і від запаху смачної їжі, яка готується. Це прояв умовного рефлексу на подразник - запах, що зазвичай передував або збігався в часі з прийомом їжі. Крім запаху, до умовних подразників, які "вмикають" центр слиновиділення, належать і вигляд їжі, і навіть дзвін посуду. Регуляція ковтання. Як тільки подрібнена і змочена їжа досягає кореня язика, починають діяти ковтальні м’язи язика, глотки, верхньої частини стравоходу. Наслідком їх дій є ковтання й згинання надгортанного хряща, що запобігає надходження їжі в дихальне горло. Ковтання є складним процесом, у якому беруть участь декілька м’язів. Що забезпечує їх злагоджені дії? Команди, тобто нервові імпульси, у відповідь на які ковтальні м’язи скорочуються, надходять до всіх ковтальних м’язів по ефекторних нейронах від центру ковтання в головному мозку. А він починає керувати м’язами, отримавши сигнали від рецепторних нейронів, закінчення яких розміщуються в корені язика і реагують на зустріч з харчовою грудкою. У момент ковтання дихання припиняється. Як відбувається координація дихання і ковтання? Річ у тому, що центр ковтання пов'язаний з центром дихання. Як тільки нервові імпульси по рецепторному нейрону надходять до центру ковтання, сигнал передається і в центр дихання - дихальні рухи на мить затримуються. Слід пам’ятати: якщо одночасно їсти й розмовляти, взаємодія між ковтальним і дихальним центрами порушується, їжа може потрапити "не в те горло" - ви поперхнетеся. Нервова система керує і скорочення м’язів стравоходу під час просування їжі до шлунка. "Запускають" рефлекс нейрони, нервові закінчення яких розташовані у стінці стравоходу. Для них подразником є розширення стінки стравоходу під дією харчової грудки. Сигнали по цих нейронах прямують у нервові центри головного мозку, а звідти по ефекторних нейронах команди передаються на гладенькі м'язи стравоходу, примушуючи їх скорочуватися. Крім того, у травний тракт "вбудована" система саморегуляції скорочення м'язів. Це нейрони, розташовані між гладенькими м'язами в його стінці. У відповідь на розтягування стінки тракту в них також виникають нервові імпульси, що передаються на гладенькі м'язи, спричиняючи їх скорочення. Регуляція травлення в шлунку й кишечнику. У керуванні процесами вироблення травних соків беруть участь і нервова, і гуморальна системи регуляції. Лише їжа подразнює закінчення рецепторних нейронів у ротовій порожнині, сигнали про це надходять до центру головного мозку, який керує секрецією шлункового соку. Його вироблення клітинами шлунку починається за командами цього центру. Секрецію шлункового соку обумовлюють й інші сигнали (запах, вигляд їжі тощо). Отже, їжа ще не встигла перетворитися на харчову грудку або навіть потрапити до рота, а клітини шлунку вже декретують шлунковий сік. Завдяки його завчасному виробленню шлунок готується до травлення, тому розщеплення речовин їжі починається, лише вона надходить до шлунка. Виділення шлункового соку регулюється також і нейронами, які розміщені в стінці шлунка. Коли стінка розтягується, ці нейрони подразнюються, і нервові імпульси прямують безпосередньо до клітин, що виділяють шлунковий сік. Секреція шлункового соку регулюється в нервово-гуморальний спосіб. Речовини їжі спричиняють хімічні подразнення нервових закінчень, що містяться в стінці шлунка. У відповідь на них певні залозисті клітини стінки шлунка рефлекторно виділяють гормон гастрин. Так до справи стає гормональний чинник: гастрин з кров’ю по капілярах шлунка досягає тих його залозистих клітин, які виробляють шлунковий сік. Під дією гастрину ці клітини збільшують секрецію шлункового соку.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА

Якщо зробити зріз через листкову пластинку, під мікроскопом можна побачити, з яких тканин вона складається. На такому мікро-препараті видно і покриви листка, і його внутрішню частину, що складається з основної тканини і жилок.

Що собою становлять покриви листка? Погляньте на малюнок 71. Ви побачите, що зверху та знизу листок укритий клітинами покривної тканини - шкірки. ЇЇ клітини щільно прилягають одна до одної, захищаючи внутрішні частини від висихання, механічних ушкоджень тощо. Шкірка переважно одношарова і складається з живих клітин. Хлоропластів у більшості клітин шкірки немає. Тож ці клітини безбарвні й прозорі, завдяки чому сонячні промені легко проникають крізь них у товщу листка. У більшості видів рослин шкірка вкрита тоненькою плівкою з жироподібних речовин - кутикулою. Воски, що входять до складу кутикули, майже не пропускають воду. Це захищає рослини від пересихання. Тому кутикула розвинена насамперед у рослин, які зростають у посушливих умовах. Наприклад, у деяких пальм товщина кутикули може сягати 5 мм. Деякі клітини шкірки мають поверхневі утвори різної будови - волоски, шипики (мал. 71). Вони захищають листок від надмірного випаровування води, перегріву та ушкоджень.

Мал. 71. Внутрішня будова листка

Поміж безбарвних клітин шкірки можна легко помітити клітини, що містять хлоропласти. Ці клітини розташовані попарно й входять до складу особливих утворів - продихів (мал. 72). Такі зелені клітини називають замикаючими. Вони переважно бобоподібної форми з нерівномірно потовщеними стінками. Між замикаючими клітинами

можна помітити мікроскопічний щілиноподібний отвір. Крізь проди-хи здійснюється зв'язок між довкіллям і внутрішньою частиною листка. Завдяки хлорофілу у замикаючих клітинах продихів на світлі здійснюється фотосинтез. Тому внутрішньоклітинний тиск у них зростає, замикаючі клітини змінюють свою форму, внаслідок чого розмір продихової щілини збільшується. А вночі, коли фотосинтез не відбувається, внутрішньоклітинний тиск у замикаючих клітинах зменшується і продихова щілина закривається. У такий спосіб проди-хи регулюють інтенсивність газообміну та випаровування води. Коли продихи закриті, газообмін та випаровування води значно зменшуються, а коли відкриті - різко зростають.

Мал. 72. Продихи у шкірці листка (1). Закритий (2) і відкритий (3) продих

У переважної більшості рослин продихи містяться на нижньому боці листка, тому сонячні промені на них не потрапляють, що сприяє збереженню води в рослині. Але якщо листки обирають вертикальне положення (півники) чи належать рослинам, поширеним в умовах високої зволоженості (капуста), то продихи у них розташовуються з обох боків листкової пластинки. Плаваючі листки водяних рослин (латаття) мають продихи лише на верхній частині листкової пластинки, а повністю занурені у воду листки продихів взагалі не мають (наприклад, в елодеї). Кількість продихів може сягати кількох сотень на 1 мм 2 поверхні листка. 

Яка будова внутрішньої частини листка? Між верхньою та нижньою шкіркою листка розташовані клітини основної фотосинтезуючої тканини. Погляньте на малюнок 71. Ви побачите, що існують два види цих клітин. Ближче до верхньої поверхні листка в один чи кілька рядів розміщені видовжені клітини, які нагадують стовпчики. Ці стовпчасті клітини щільно прилягають одна до одної, майже без міжклітинників. Під ними розташовані овальні клітини, між якими є великі міжклітинники. Це губчаста основна тканина листка. 

Найінтенсивніше фотосинтез відбувається у стовпчастих клітинах, які містять більше хлоропластів. Кількість хлоропластів у клітинах губчастої тканини менша, тому фотосинтез здійснюється не так активно. У цих клітинах запасаються різні речовини, наприклад крохмаль. Міжклітинники займають до 25 % об'єму листка. Вони сполучені з продихами і забезпечують газообмін у листку. 

Як ви пам'ятаєте, пластинка листка пронизана щільною сіткою жилок - судинно-волокнистих пучків. Отже, функції жилок -провідна та опорна. Основу жилок складають ситоподібні трубки і судини. По ситоподібних трубках з листка до всіх інших органів відтікають органічні речовини, утворені під час фотосинтезу. А судини забезпечують постачання клітин листка водою та неорганічними сполуками. Волокна механічної тканини з потовщеними оболонками слугують скелетом листка. 

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
продихи, основна фотосинтезуюча тканина

Підсумки

Листок зверху та знизу вкритий покривною тканиною - шкіркою. В ній містяться продихи, які здатні регулювати інтенсивність газообміну та випаровування води. Під шкіркою розміщена основна фотосинтезуюча тканина. Крізь неї проходять жилки, що забезпечують проведення у листок води та неорганічних сполук, виведення з нього утворених органічних речовин, а також надають йому міцності. 

Запитання для контролю
1. Що таке шкірка? Яка її будова та які функції?
2. Яку роль у житті рослин відіграють кутикула та волоски?
3. Які будова та функції продихів?
4. Які особливості будови та функцій стовпчастої та губчастої фотосинтезуючої тканини?
5. Які функції у листках виконують жилки?

Поміркуйте
Як розташування продихів пов'язане з умовами місцезростання рослин? 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Тема: Внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями*.

Мета: ознайомитися з внутрішньою будовою листка; навчитися пояснювати особливості його будови у зв'язку з виконуваними функціями.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі листки рослин (традесканції, пеларгонії тощо), постійний мікропре-парат «Листок камелії», мікроскопи, предметні і накривні скельця, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, вода, таблиці.

Хід роботи:

1. Виготовте тимчасовий мікропрепарат шкірки листка рослини, яку запропонував учитель.

2. Розгляньте препарат під мікроскопом. Знайдіть безбарвні клітини шкірки та зелені продихові клітини. Зверніть увагу на деталі їхньої будови.

3. Замалюйте ділянку шкірки листка і на малюнку підпишіть деталі її будови.

4. Роздивіться постійний мікропрепарат поперечного зрізу через листок. Знайдіть верхню та нижню шкірку, клітини основної фото-синтезуючої тканини, міжклітинники, судинно-волокнистий пучок.

5. Замалюйте поперечний зріз через листок і на малюнку підпишіть деталі його будови.

6. Запишіть у зошит висновки, сформульовані на підставі виконаних досліджень.

ЛИСТОК. ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА

Як ви пам'ятаєте, листок - це бічна частина пагона. Розміри листків бувають від декількох міліметрів до 10-20 м. Особливо великі листки у пальм, банана, лопуха, борщівника та інших. У тропічної водяної рослини - вікторії амазонської (родички нашого латаття) листки, що плавають, мають діаметр до 2 м. На відміну від стебла та кореня, листок має обмежений ріст, тобто досягає певних розмірів, після чого вже не збільшується.

Яка зовнішня будова листка? Основна частина листка - листкова пластинка (мал. 66). До вузла стебла у більшості рослин вона кріпиться пружною паличкоподібною частиною - черешком. Черешок якнайкраще орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листок із черешком називають черешковим. Проте є листки і без черешка, їх називають сидячими (пригадайте такі рослини, як кукурудза, пшениця, жито). У деяких рослин нижня розширена частина листкової пластинки охоплює стебло у вигляді незамкненої трубки (мал. 66, 1). Вона обгортає стебло і захищає його від ушкоджень.

Біля основи листка багато рослин мають особливі вирости - прилистки (мал. 66, 2). Вони можуть мати вигляд розміщених парами листочків (горох посівний), колючок (карагана дерев'яниста) тощо. Прилистки виконують переважно захисну функцію.

Мал. 66. Зовнішня будова сидячого (1) і черешкового (2) листка

У різних рослин листкові пластинки відрізняються за формою та особливостями будови. Форма листкової пластинки може бути надзвичайно різноманітною. В одних рослин вона серцеподібна, в інших -стрілоподібна, у третіх - голчаста. В одних рослин край листкової пластинки має вирізи певної форми (наприклад, клен, калина), в інших -рівний (бузок, конвалія).

Листки бувають прості та складні.

Що таке прості та складні листки? Погляньте на малюнок 67, де зображені прості та складні листки. Простий листок складається із черешка та однієї листкової пластинки. Під час листопаду листкова пластинка простого листка відпадає разом із черешком. Спільний черешок складного листка несе декілька листкових пластинок, кожну з яких називають листочком. Кожен листочок складного листка під час листопаду може відпадати самостійно.

Мал. 67. Прості та складні листки: 1 - трійчастий; 2 - пальчастоскладний; 3 - парноперистоскладний; 4 - непарноперистоскладний

Складні листки бувають трійчастими, перистоскладними та паль-частоскладними (мал. 67). Трійчасті листки (1) мають усього три листочки, які власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка (наприклад, у конюшини, суниць). У пальчасто-складних листків (2) подібна будова, однак кількість листочків перевищує три (погляньте на листки гіркокаштана звичайного). У пери-стоскладних листків (3, 4) окремі листочки розташовані попарно вздовж спільного черешка.

У парноперистоскладних листків (3) верхівка спільного черешка закінчується парою листочків (у карагани), а у непарноперистосклад-них (4) - одним (у шипшини, горобини).

Що таке жилкування листка? Якщо поглянути на листкову пластинку, можна побачити на ній ніби мереживо жилок. Жилки - це судинно-волокнисті пучки, які сполучають листок із стеблом. Вони складаються з провідних та механічної тканин.

Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне, дугове жилкування (мал. 68).

Мал. 68. Сітчасте (1), паралельне (2) і дугове (3) жилкування

За сітчастого жилкування жилки розгалужуються та утворюють більш-менш густу сітку (дуб, яблуня, бузок, клен). У багатьох рослин однакові за розмірами жилки пронизують листкову пластинку від основи до верхівки, не розгалужуючись. В одних випадках вони розташовані майже паралельно одна одній. Такий тип жилкування називають паралельним (наприклад, у пшениці, жита, кукурудзи). Якщо жилки дугоподібно вигнуті, як у листків тюльпана, конвалії, подорожника, то таке жилкування має назву дугового.

Мал. 69. Типи листкорозміщення: 1 - почергове; 2 - супротивне; З - кільчасте

Запам'ятайте! Кількість та розміщення жилок є важливою систематичною ознакою рослин.

Яким може бути листкорозміщення? Листкорозміщення - це певний порядок розташування листків на стеблі (мал. 69). Розрізняють такі типи листкорозміщення: почергове (спіральне), супротивне та кільчасте (мутовчасте).

За почергового, або спірального, листкорозміщення від вузла відходить лише один листок, як у яблуні, шипшини чи пшениці, причому листки розташовані на стеблі один відносно одного по спіралі. За супротивного листкорозміщення від вузла відходять два листки, які розташовуються один навпроти одного, наприклад у м'яти, шавлії, калини, бузку. Коли ж від вузла відходить більше двох листків, як, приміром, у олеандра, воронячого ока чи елодеї, то таке листкорозміщення називають кільчастим, або мутовчастим.

Зазвичай на пагонах листкові пластинки розташовуються таким чином, що якомога менше затіняють одна одну. Таке розміщення листків на рослині називають листковою мозаїкою (мал. 70).

Мал. 70. Листкова мозаїка

Підсумки

У більшості рослин листки черешкові, вони складаються з черешка та листкової пластинки. Безчереш-кові листки називають сидячими. Вони прикріплені до стебла основою листкової пластинки. Залежно від кількості листкових пластинок листки поділяють на прості та складні. Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Листкорозміщення буває супротивним, почерговим або кільчастим.

Запитання для контролю
1. Що таке листок? З яких частин він складається?
2. Які листки називають черешковими, а які - сидячими?
3. Що таке прилистки? Які їхні функції?
4. Чим відрізняються прості листки від складних? Які типи складних листків вам відомі?
5. Що таке жилкування? Які існують типи жилкування?
6. Що таке листкорозміщення? Які типи листкорозміщення вам відомі?

Поміркуйте
Інколи листкова пластинка простих листків має глибокі вирізи, які сягають центральної жилки чи основи листка. Як такі прості листки можна відрізнити від складних?


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Тема: Зовнішня будова листка. Різноманітність листків.
Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою та різноманітністю листків, навчитися розрізняти листки за особливостями будови та жилкуванням.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі листки або гербарні зразки листків різних рослин, лупа, таблиці.
Хід роботи:
1. Розгляньте листки різних рослин. Знайдіть листкову пластинку, черешок, прилистки. Відберіть черешкові та сидячі листки.
2. Роздивіться прості та складні листки та знайдіть відміни між ними.
3. Зверніть увагу на жилкування листків і визначте його типи.
4. Замалюйте різні види листків. На малюнку підпишіть їхні назви та складові частини.
6. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

КОРИСНІ ТА ШКІДЛИВІ БАКТЕРІЇ

Всередині людини, як і всередині інших ссавців, живе неймовірно велика кількість бактерій. У наших тілах їх в 10 разів більше, ніж всіх клітин організму разом узятих. Серед них абсолютна більшість - корисні, але парадокс в тому, що їх життєдіяльність, їх присутність всередині нас - це цілком нормальне явище, вони залежать від нас, ми в свою чергу від них і при цьому ознак цієї співпраці ми ніяк не відчуваємо. Інша справа - патогени, шкідливі бактерії, опинившись всередині нас їх присутність одразу стає помітною, а наслідки їх активності можуть стати дуже серйозними.

Корисні бактерії

Переважна більшість з них - це істоти, що живуть в симбіотичних або мутуалістичних зв'язках з організмами-донорами (усередині яких живуть). Зазвичай такі бактерії беруть на себе частину функцій, на які не здатний організм господаря. Прикладом можуть служити бактерії, що живуть в травному тракті людини і перетравлюють частину їжі, впоратися з якою самотужки шлунок не в змозі.

Деякі види корисних бактерій:

Кишкова паличка (лат. Escherichia coli)

Є невід'ємною частиною флори кишечника людини і більшості тварин. Її користь важко переоцінити: розщеплює незасвоювані моносахариди, сприяючи травленню; синтезує вітаміни групи K; запобігає розвитку патогенних і хвороботворних мікроорганізмів в кишечнику.

Макрофотографія: колонія бактерій Escherichia coli, які складають левову частку мікрофлори кишечника більшості теплокровних тварин.

Молочнокислі бактерії (Lactococcus lactis, Lactobacillus acidophilus та ін.)

Представники цього загону присутні в молоці, молочних і ферментованих продуктах, і в той же час є частиною мікрофлори кишечника і ротової порожнини. Здатні зброджувати вуглеводи, зокрема лактозу, і виробляти молочну кислоту, яка є головним джерелом вуглеводів для людини. Шляхом підтримки постійно кислого середовища стримують зростання несприятливих та хвороботворних бактерій.

Біфідобактерії

Найбільш значимий вплив біфідобактерії чинять на грудних дітей і ссавців, складаючи до 90% їх кишкової мікрофлори. Шляхом вироблення молочної та оцтової кислот вони повністю запобігають розвитку гнильних і хвороботворних мікробів в дитячому організмі. Крім того біфідобактерії: сприяють перетравленню вуглеводів; забезпечують захист кишкового бар'єру від проникнення мікробів і токсинів у внутрішнє середовище організму; синтезують різні амінокислоти і білки, вітаміни групи K і B, корисні кислоти; сприяють всмоктуванню кишечником кальцію, заліза та вітаміну D.

Шкідливі (патогенні) бактерії

До патогенних зазвичай відносять види, які паразитують на інших організмах. Але в деяких випадках шкідливими для людини можуть стати безпечні і навіть корисні бактерії, наприклад при ослабленні імунітету продукти життєдіяльності зазвичай неймовірно корисної кишкової палички можуть призвести до захворювань шлунково-кишкового тракту: отруєння, діарей та ін.

Деякі види патогенних бактерій:

Salmonella typhi

Ця бактерія є збудником дуже гострої кишкової інфекції, черевного тифу. Salmonella typhi виробляє токсини небезпечні виключно для людей. При зараженні відбувається загальна інтоксикація організму, яка призводить до сильної лихоманки, висипання по всьому тілу, у важких випадках - до занепаду лімфатичної системи і як наслідок до смерті. Щорічно в світі фіксується 20 млн випадків захворювання на черевний тиф, 1% випадків призводить до смерті.

Колонія бактерій Salmonella typhi

Правцева паличка (Clostridium tetani)

Ця бактерія - одна з найбільш стійких і одночасно найнебезпечніших у світі. Clostridium tetani виробляє надзвичайно токсичну отрута, правцевий екзотоксин, що призводить до практично повного ураження нервової системи. Люди, хворі на правець, переживають неймовірні страждання: мимовільно напружуються всі м'язи тіла, відбуваються потужні судоми. Смертність надзвичайно висока - в середньому близько 50% інфікованих гинуть. На щастя, ще в 1890 році була винайдена вакцина від правця, її роблять новонародженим у всіх розвинених країнах світу. У слаборозвинених країнах від правця щорічно гине 60 тисяч чоловік.

Мікобактерії (Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae та ін.)

Мікобактерії - сімейство бактерій, частина з яких є патогенними. Різні представники цього сімейства викликають такі небезпечні захворювання як туберкульоз, мікобактеріоз, лепра (проказа) - всі вони передаються повітряно-крапельним шляхом. Щорічно мікобактерії стають причиною понад 5 млн смертей.

Бактерії створили всеосяжний невидимий світ. Наше існування повністю залежить від них, їх в свою чергу не так сильно залежить від нас. Проте наш і їх світи тісно пов'язані один з одним, вони знаходяться в рівновазі, яке зберігатиметься до тих пір, поки наша співпраця буде вигідною обом сторонам.

ХТО ТАКІ БАКТЕРІЇ?

Хто такі бактерії?

Бактерії - це дуже маленькі, неймовірно древні і в якійсь мірі досить прості мікроорганізми. Відповідно до сучасної класифікації їх виділили в окремий домен (царство) організмів, що говорить про значну відмінність бактерій від інших форм життя. Бактерії є найпоширенішими і відповідно найчисельнішими живими організмами, вони без перебільшення всюди сущі і чудово себе почувають в будь-якому середовищі: воді, повітрі, землі, а також усередині інших організмів. Так в одній краплі води їх кількість може сягати кількох мільйонів, а в тілі людини їх приблизно в десятеро більше, ніж усіх наших клітин. Хто такі бактерії? Це мікроскопічні, переважно одноклітинні організми, головною відмінністю яких є відсутність клітинного ядра. Основа клітини, цитоплазма містить в собі рибосоми і нуклеоїд, який виступає генетичним матеріалом бактерій. Від зовнішнього світу все це відділяє цитоплазматична мембрана або плазмалема, яка в свою чергу покрита клітинною стінкою і більш щільною капсулою. У деяких типів бактерій є зовнішні джгутики, їх кількість і розміри можуть сильно відрізнятися, але призначення завжди однакове - з їх допомогою бактерії пересуваються.

 Якими бувають бактерії?

  Форми у різних типів бактерій вельми варіативні: вони можуть бути округлими, паличкоподібними, звитими, зірчастими, тетраедичними, кубічними, C- або O-подібними, а також неправильними. Розмірами бактерії різняться ще сильніше. Так, Mycoplasma mycoides - найменший вид у всьому царстві має довжину 0,1 - 0,25 мікрометрів, а найбільша бактерія Thiomargarita namibiensis досягає 0,75 мм - її видно навіть не озброєним оком. У середньому розміри коливаються від 0,5 до 5 мкм. У питаннях отримання енергії і поживних речовин бактерії проявляють надзвичайну різноманітність. Але в той же час їх досить просто узагальнити, розділивши на кілька груп. За способом отримання поживних речовин (вуглеців) бактерії поділяються на: автотрофи - організми, здатні самостійно синтезувати всі необхідні їм для життєдіяльності органічні речовини; гетеротрофи - організми, здатні трансформувати тільки вже готові органічні сполуки, і тому потребують допомоги інших організмів, які б їм ці речовини виробляли. За способом отримання енергії: фототрофи - організми, що виробляють необхідну енергію в результаті фотосинтезу хемотрофи - організми, що виробляють енергію шляхом проведення різноманітних хімічних реакцій.

 Як розмножуються бактерії?

 Ріст і розмноження у бактерій тісно пов'язані. Досягнувши певного розміру, вони починають розмножуватися. У більшості видів бактерій цей процес може протікати надзвичайно швидко. Поділ клітин, наприклад, може проходити швидше 10 хвилин, при цьому кількість нових бактерій буде рости в геометричній прогресії, оскільки кожен новий організм буде ділиться на два. Виділяють 3 різних типи розмноження: поділ - одна бактерія ділиться на дві абсолютно генетично ідентичні. брунькування - на полюсах материнської бактерії формується одна або кілька бруньок (до 4-х), при цьому материнська клітина старіє і вмирає, примітивний статевий процес - частина ДНК батьківських клітин переноситься в дочірню, при цьому з'являється бактерія з принципово новим набором генів. Перший тип найбільш поширений і швидкий, останній - неймовірно важливий, причому не тільки для бактерій, але й для всього життя в цілому.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

       Здоров’я — це найважливіша цінність для кожної людини. Багато прислів’їв і народних мудростей сказано в його честь. І неспроста, адже здоровому все по плечу. І лише захворівши, ми починаємо цінувати хороше самопочуття, відсутність болів і нездужання, енергійність і бадьорість. Найцікавіші факти про здоров’я людини, про які повинні знати всі, зібрані в цій статті.

1. Сіль шкідлива для серцево-судинної системи організму людини. Якщо її кількість зменшити хоча б на 3 грами на добу, тривалість життя збільшиться на 5-6 років.

2. Фахівці університету Вірджинії з’ясували, що мозок людини починає старіти з 27 років. Цікаво й те, що пік можливостей даного органу припадає на 22 роки.

3. Риба, а саме містяться в ній омега-3 жирні кислоти, благотворно впливають на роботу серця. Позитивний ефект буде видний, якщо вживати її два рази на тиждень.

4. Вчені з університету в Швейцарії довели зв’язок між стресами і випаданням, руйнуванням зубів, а також проблемами з яснами.

5. Щоб уповільнити старіння шкіри, потрібно щодня з’їдати трохи чорного шоколаду.

6. Вас ніколи не цікавило питання, чому під час похолодання починаються загальні застуди? А все тому, що шкіра людини більш чутлива до холоду. Для порівняння: на одному квадратному сантиметрі шкіри знаходиться близько 12 точок, чутливих до холоду, і лише 2 — до тепла.

7. Вчені давно прийшли до висновку, що існують продукти, які сприяють омолодженню організму людини. Серед них: чорний шоколад, чай, шпинат, полуниця, яблука, чорна смородина, виноград (червоний), апельсини, гранати, пластівці з висівками та інші.

8. Шипшина, смородина, обліпиха та чорноплідна горобина в свіжому вигляді покращують тонус судин і перешкоджають виникненню варикозного розширення вен.

9. Ви знали, що 50% діджеїв мають проблеми зі слухом?

10. Якщо регулярно вживати апельсиновий або грейпфрутовий сік, можна значно зменшити ризик виникнення остеопорозу.

11. Кавові зерна, а точніше хлорогенова кислота, що міститься в них, оберігає наш мозок від руйнування.

12. Цікаві факти про здоров’я людини стосуються також впливу вітамінів і мінералів на наш зовнішній вигляд. Так, мало хто знає, що огірки покращують стан нігтів. З косметичною метою цей овоч можна не тільки вживати всередину, але і використовувати його сік в якості ванночок і примочок.

13. Мед позитивно впливає на інтелектуальні здібності людини.

14. Люди, які живуть на узбережжі, живуть довше, ніж мешканці материка.

15. Заняття спортом повинно приносити задоволення, енергію і силу. Але вчені встановили, якщо активно займатися більш двух годин в день, може відбутися зворотний ефект. Це проявляється у вигляді апатії, головних болів, порушення сну і апетиту і більш серйозними проблемами.

16. Менше 10% всіх людей на планеті вміють правильно дихати. Необхідно при диханні задіяти не тільки грудну клітку, а й живіт.

17. Канадські вчені встановили, що порушення сну може бути причиною надмірної ваги.

18. Вживання ківі, а також використання його в якості маски для обличчя омолоджує шкіру.

19. Ви знаєте, чому всі чоловіки дуже люблять м’ясо? Крім того, що воно додає сили, м’ясо сприяє виробленню саме чоловічого гормону тестостерону.

20. Вживайте листя петрушки для зміцнення імунітету.

21. Якщо щодня з’їдати ядра п’яти волоських горіхів, тривалість життя збільшиться на 7 років.

Зі святом, учителі!

    

    У даній статті ви дізнаєтеся цікаві факти про вітаміни. Ви дізнаєтеся про перший у світі вітамін і чи небезпечні вітаміни.

    Перший у світі вітамін.

    І, природно, першим був відкритий вітамін С. Саме цей «чарівний» вітамін довгий час рятував моряків у плаванні від цинги. А зрозуміли це люди, завдяки свіжим фруктам, овочам і лимонному соку. К. Функ, польський вчений, в 1911 році виділив кілька міліграмів кристалічного порошку. Саме цієї кількості і вистачило для того, щоб за короткий час вилікувати від хвороби «бері-бері», яка виникає через вживання в їжу очищеного рису. Трохи пізніше Функ отримав за це Нобелівську премію, він-то і назвав виділений елемент — вітаміном.

     Слово «вітамін» від латинської мови, перекладається, як життя. Ось з тих пір, всі корисні для організму речовини, так і називаються — вітаміни. А щоб їх можна було б легко розрізняти, кожному новому елементу привласнювали букву латинського алфавіту. 

   Чи небезпечні вітаміни?

    В основному люди не отримують в достатній кількості життєво необхідних вітамінів. Приміром, в тропічних країнах людям не вистачає вітаміну Д, а також групи В. На півночі у людей відчувається дефіцит вітамінів А і С. У наші дні вчені довели, що надмірне споживання вітамінів А, В і Д — це шкода для організму. А ось рибофлавін (В2), нікотинова кислота, С, К і Е можна споживати в необмеженій кількості. Якщо говорити простіше, то їсти фрукти та овочі, а також пити соки з них — це нешкідливо навіть у величезній кількості. Говорити про норми споживання вітамінів для людини — нерозумно, так як бувають такі ситуації, коли який-небудь вітамін потрібно споживати більше, ніж інший. У кожної людини потреба у вітамінах індивідуальна.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БІОЛОГІЮ.

      Цікаві факти біології допоможуть вам з більшою цікавістю вивчати цю науку. Біологія цікаві факти Біологія — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот. Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз, пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах, а 1802 р. — Жан Батист Ламарк і Лудольф Тревіранус. Загальна кількість біологічних видів, що мешкають на нашій планеті, оцінюється вченими в 8,7 млн., а відкрито і класифіковано з них на даний момент не більше 20% від цього числа. Причому якщо число описаних наземних рослин становить 72% від максимуму, то у наземних тварин цей показник дорівнює 12%, а у грибів — 7%.

      Анатомія: цікаві факти

 — Маса скелета людини становить близько 11 кг.

 — В організмі людини налічується близько 600 різних м’язів.

 — Якби всі м’язи людини напружилися, вони б викликали тиск, рівний приблизно 25 т.

 —Треновані люди здатні вдихнути 5-7 л повітря. 

— Під час куріння сигарети насичення крові киснем знижено до такої величини, яка спостерігається на висоті 1500 м. Над рівнем моря.

 — В історії медицини відомий донор, який за своє життя здавав кров 624 рази. 

— Печінка за 1 годину пропускає через себе більше 100 л крові. 

— Тонкість сприйняття смаку залежить від температури їжі. Найгостріше сприймається смак при 24 градусах С. 

— Довжина кишечника людини перевищує довжину тіла в 3-4 рази. 

— Вода становить 80% маси тіла дитини і 70% маси тіла дорослої людини. 

— Здоровий людський організм виробляє приблизно 0,5 л. сліз на рік. 

— В організмі людини більше 400 лімфатичних вузлів. 

— В організмі людини 4,5-6 л. крові та 1-2 л. лімфи. 

      Ботаніка: цікаві факти 

— Відомі всім гриби виростають за 3-6 днів, гинуть через 1-14 днів. Гриби, що входять до складу лишайника живуть до 600 років. 

— Хвоїнки ялинки живе на дереві 7-9 років, після чого падає, і на її місці виростає нова. 

— Рослини- хижаки мешкають на грунтах, бідних мінеральними солями. Усього їх налічується близько 500 видів. Найбільш відомі: росичка, венерина мухоловка, непентес, росоліст.

— Одна рослина росички за день здатна переварить кілька десятків комах. 

— Найдрібніша квіткова рослина — вольфія бескорневая. Розмір її всього близько 1 мм. 

— Гігантський кактус висотою 15-20 м. Містить до 3 тис.л. води і може обходитися без неї до двох років. 

— Ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 га в хв. 

— Помідори потрапили в Росію в 1850р. — Сірники традиційно виготовляють з одного виду осики.

       Зоологія: цікаві факти

 — Діаметр найменшою тваринної клітини 4 мкм. 

— Найотруйніша медуза у світі — австралійська морська оса. Після дотику до її щупальцям людина помирає через 1-3 хв., Якщо не настигне медична допомога. 

— П’явка вагою 2 гр може висмоктати 8-15 мл крові. 

— Розмах колишній гігантського японського краба досягає 3 м. 

— Комахи щорічно пожирають 25-30% світового врожаю. 

— Найбільші у світі мурахи живуть в Африці. Довжина тіла робочого мурашки становить 33мм. 

— Найбільшим серед жуків вважається жук-геркулес, що досягає довжини 15 см. 

— На планеті мешкає близько 650 видів жаб. 

— Лелеки під час перельотів періодично можуть засипати на льоту на 10-15 хв. 

— Страус — єдиний птах, що має сечовий міхур. 

— Довжина іклів самця моржа досягає 60-80 см.

— Добова порція молока блакитного кита — 200-300 л.

ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З БІОЛОГІЇ

                

Життя сучасної людини неможливо уявити без мобільного телефону, персонального комп'ютера, Інтернету. Коли в шкільних кабінетах з’явились комп'ютери, щастя вчителів не було меж, на зміну рукописним роботам  прийшли чудово оформлені дидактичні матеріали. Можна було подумати, що ось вона - сучасна благодать прогресу. Але виявилося, що привести в порядок свої документи,   це не прогрес, а просто культура педагогічної майстерності. А ось інформатизація процесу навчання - це абсолютно новий підхід до викладання кожного предмета, так, щоб учень був зацікавлений у кожному  предметі, а не тільки в тому, який буде потрібний йому для підготовки до майбутньої професії.

 Працюючи з мультимедійним комплексом, тривалий час, я зрозуміла просту істину - при сучасних темпах розвитку ІКТ-технологій, потрібно постійно  освоювати їх, щоб іти в ногу, не ображайтесь шановні колеги, з нашими учнями. Бо вони освоюють все це набагато швидше і легше ніж приходиться нам. І необхідно  застосувати  кожен раз  щось нове, цікаве, щоб мотивувати сучасного школяра навчатися. Таку можливість дають нам хмарні технології.

Сучасні діти не уявляють свого життя без Інтернету з його соціальним спілкуванням та інформаційними ресурсами. Ми спостерігаємо, як росте покоління візуалів, для яких головним джерелом інформації є зоровий ряд. Це обґрунтовує використання нових  світових інформаційних розробок  в освітній діяльності. Однією з інновацій в освітньому процесі, що використовується в сучасному світі, є хмарні сервіси. Вони, як показує досвід розвинених країн, є відмінним рішенням для комп’ютеризації освіти.

 В цьому  ракурсі  мене зацікавили ресурси хмарної платформи  WEB 2.0, які дають широкі можливості для вивчення біології. Вони мають вільний доступ, можливість створення, розміщення, зберігання, розповсюдження інформації в Мережі та змогу спільного використання ресурсів декількома користувачами. WEB 2.0 являє собою безперервно ростучий арсенал сервісів  і охватить їх всі неможливо, тому потрібно опановувати їх поступово. Серед великої кількості ресурсів, можна вибрати такі, які найбільш задовольняють вашим вимогам і прості в роботі, створити свій веб-кейс із тих, які   найчастіше використовуєш. «Веб-кейс» – це власне веб-ресурс вчителя, де  систематизується інформаційно-освітній простір для практичного використання в роботі з учнями та колегСервіси WEB 2,  які я внесла до свого « Веб-кейсу»

Сервіси для обміну інформацією	Blogger, Website
Сервіси для збереження файлів	Google drive
Мультимедіа сервіси	Playcast, ZooBurts
Сервіси для роботи з презентаціями ітекстовим матеріалом, створення постерів	Slide Alloy  , Prezi, Calameo, PPt4web,   Posteriza,  PosterGenius
Сервіси для створення інтерактивних тестів,кросфордів і	LearningApps, Testorium
Сервіси для роботи з фото і відеоматеріалами	Viptalisman, Lunapic, ACDpro6,Picasa

1. Сьогодні зупинюсь на деяких із них, наприклад, така  інтерактивна платформа як - LearningApps.org  - сервіс призначена для  створення навчально-методичних посібників.Вправи створені на LearningApps можна використовувати на всіх у етапах уроку. Зручна наявність функції самоперевірки. Вікторини, інтерактивні пазли, кросфорди, тести, тренажери приваблюють увагу дітей, заохочують до виконання завдань і, як наслідок, зростає мотивація до вивчення матеріалу. Сервіс наповнений великим вибором шаблонів, який можна заповнити своїм змістом і опублікувати. Це не доставляє ніяких труднощів. І діти теж можуть його залюбки   освоїти. 

  Сервіс LearningApps працює на системі модулів. Їх можна з легкістю використовувати готові, створювати і змінювати в режимі онлайн. В модулях передбачена вставка візуальної та аудіо-відео інформації. Теми різноманітні  і кожен шаблон містить посилання  на приклади подібних ресурсів, створених іншими вчителями, якими теж можна користуватися. Ось деякі з них, використаних мною:

 Вікторина – завдання з вибором правильної відповіді – шаблони, що  дозволяють створювати ілюстровані питання з мультимедійним контентом з метою закріплення знань учнів про  різні біологічні процеси.

Наприклад:  «Ракоподібні» http://learningapps.org/display?v=py1ze5okt16

Класифікація: шаблон, завдання створені в якому, розвивають мністичні процеси.

 Наприклад:«Типи метаморфозу комах»    http://learningapps.org/display?v=p02b2k3vc16

Тренажер: шаблон призначений для  встановлення відповідності між поняттями: можна закріпити, а також проконтролювати вивчений матеріал.  

Наприклад  http://learningapps.org/display?v=ph5xjumq501

 «Будова клітини», 

http://learningapps.org/display?v=p6u2nmek516 «Будова травної системи».

2.Prezi-це веб-ресурс з допомого якого можна створити мультимедійні інтерактивні презентації. Сервіс генерує один гігантський слайд, який містить всю презентацію. Презентації виконані з допомогою  даного сервісу дозволяють   зручно і наглядно візуалізувати складний біологічний матеріал. 
Наприклад:https://prezi.com/z98hc5jalyy2/presentation/

3.Slide Alloy - сервіс, функція якого-конвертація презентацій у відео та публікація на популярному сервісі YouTube.  При цьому всі використані ефекти PowerPoint зберігаються. SlideAlloy  також дозволяє зберігати презентації у відеофайл формату mp4 на ваш комп'ютер і чудово доповнює інструменти PowerPoint для створення презентацій. 
Наприклад: https://youtu.be/u7ZaQI3Ji2g

4.Calaméo - це сервіс інтерактивних публікацій  книг, журналів, презентацій, каталогів. Це   новий, інтерактивний спосіб створення електронних документів, який навряд чи кого може залишити байдужим.   В ньому можна також читати ваші книги у Word і PDF в більш зручному форматі, а також  переглянути і завантажити  для себе  книги, які є на сервісі у вільному доступі. Якщо вам потрібно цікаво подати матеріал, то незвичайний формат платформи  однозначно приверне увагу до вашої інформації. Ви зможете також ділитися своїми публікаціями з іншими людьми, роблячи їх загальнодоступними, або спілкуватись в тематичних групах.

Наприклад: http://ru.calameo.com/read/004643146f88ca09f993a

5.PPt4web. Якщо вам потрібно завантажити свою презентацію на свій блог, то зручно це зробити з сервісом PPt4web. Він   призначений для перегляду презентацій PowerPoint онлайн. На платформі здійснюється безкоштовний хостинг презентацій. На сайті також реалізована можливість скачування матеріалів  до себе на комп'ютер. База наповнюється за рахунок завантаження презентацій  іншими користувачами. І можна скачати будь-яку вподобану розробку, а також виложити в Інтернет  свою. Вам достатньо завантажити презентацію, вона автоматично опиниться в базі порталу в вигляді посилань на скачування і плеєра. Далі  потрібно лише  скачати посилання, і можна і опублікувати її в блозі.

Наприклад: http://ppt4web.ru/biologija/travna-sistema.html

Таким Чином можна зробити висновок, що використання веб-сервісів WEB 2.0  дасть  можливість  розвиватись не тільки учням, а й самому вчителю, розширить освітній простір, допоможе  формувать евристичне мислення , і є потужним мотиватором, який  активізує процес вивчення біології, бо робить його  більш доступним, яскравим, цікавим і сучасним. Освоєння хмарних технологій це перспективний для вчителя напрямок безперервної самоосвіти і самовдосконалення. Головне почати. І почати з себе!